Вшанування героїв

Жили і мріяли про гарне майбутнє, але яким не судилося повернутися додому – Віталію Токарю та Віктору Бошняку. Віталій Токар народився 11 липня 1994, с. Кудрявцівка Веселинівського району Миколаївської області. Гранатометник 3 взводу 3 роти 28-ї окремої механізованої бригади. Закінчив Березівське вище професійне училище Одеського національного політехнічного університету, де отримав спеціальність кухаря. Був веселим, товариським, завжди в оточені друзів, грав на гітарі і співав. Мав дружину і синочка. З 30 жовтня 2013 р. почав військову службу за контрактом. Віктор Бошняк народився 2 квітня 1992, с. Петрівка Березівського району Одеської області. Солдат 3 взводу 3 роти 28-ї окремої механізованої бригади. Віктор недовгий час навчався в училищі за професією «маляр; штукатур», а потім перевівся до Березівського професійного аграрного ліцею. Але в нашій пам’яті залишився гарним хлопцем, добрим, щирим і усміхненим. Доля звела хлопців на сході України задля захисту кордонів держави. Вони разом служили, товаришували, мріяли… Спільне фото зберігає їхні посмішки та дружні стосунки… Вірні військовій присязі, виконуючи бойове завдання, проявляючи стійкість і мужність, вони загинули від кулі снайпера 10 листопада 2014 року біля населеного пункту Березове Мар’їнського району Донецької області. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, Токар Віталій Миколайович відзначений — нагороджений 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, Бошняк Віктор Вікторович відзначений — нагороджений 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Біля Галереї Героїв Березівського ВПУ ОНПУ учасники заходу хвилиною мовчання вшанували пам'ять наших випускників і всіх захисників, які загинули на війні, захищаючи державу і нас, і які назавжди залишаться героями в нашій пам’яті. А на моїй землі іде війна, Стріляють танки і ревуть гармати, Сповита горем, в чорному вбранні Сльозами вмилась не одна вже мати. Найкращі з кращих падають від куль, Грудьми своїми землю прикривають, Сумним набатом в селах і містах Звучать слова: «Герої не вмирають!» А далі лунали пісні: «Для сина» у виконанні Тетяни Макарської, «Сльози на землі» - Юрія Салади, «У нашому серці» - Анни Салади. На знак вічної пам'яті та скорботи про загиблих, учні прихилили прапори від наших військовослужбовців, які з цими символами України захищали схід нашої держави, запалили свічки та поклали квіти до портретів Героїв.

                    Більше інформації та фото 

https://www.facebook.com/pg/BerVPU/photos/Вшанування героїв