В «Лабораторії думок» Березівського вищого професійного училища Одеського національного політехнічного університету відбувся тренінг з формування безпечної поведінки молоді в Інтернеті, який провела тренерка Олена Черних – голова Правління Центру кращого Інтернету, координаторка Національного комітету Дня безпечного Інтернету в Україні. У заході взяли участь учні і педагоги навчального закладу у співпраці з волонтеркою Корпусу Миру США в Україні Еліс Грейдер та фахівців Березівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Учасники із зацікавленістю дізнавалися про «підводне каміння» Інтернет-простору, за допомогою ігор та діалогу вивчали основи безпечної поведінки в Інтернеті, механізми захисту прав людини, які було порушено онлайн, досліджували проблеми мови ненависті і кібербулінгу. Учні запам’ятали основні небезпеки, які можуть спіткати їх у світовій мережі, отримали навички адекватного реагування на небезпеки та вчилися розвивати культуру поведінки в Інтернеті. #SaferInternetDay #SaferInternetDay2020 #ДеньбезпечногоІнтернету2020 #SID2020 #BetterInternetCentre #ЦентркращогоІнтернету

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ

З кожним роком все більше українських дітей користується Інтернетом у повсякденному житті. Можливість підключитися до мережі не тільки через ПК, але й за допомогою мобільних телефонів сприяє цій тенденції. Інтернет надає дітям та молоді неймовірні можливості для здійснення відкриттів, спілкування й творчості. Проте, оскільки з самого початку Інтернет розвивався без будь-якого контролю, сьогодні він містить величезну кількість інформації, причому далеко не завжди безпечної. У зв’язку із цим виникає проблема забезпечення безпеки дітей. А хто їм може в цьому допомогти, якщо не батьки?

Вісім вправ для підлітків, вправи та рекомендації для батьків та педагогів можна завантажити за посиланням: https://betterinternetcentre.org/?p=64

Посібник «Освіта в сфері прав людини в Інтернеті» із вправами можна завантажити: https://www.academia.edu/18492034/

Відео про права людини Інтернет-користувачів можна завантажити тут: http://hr-online.org.ua/ua/kursi/

Потреби в Інтернеті дітей різних вікових груп

Дитина в 11-14 років – це підліток. І найголовнішою, провідною його діяльністю є спілкування з однолітками. Тут Інтернет може стати просто незамінним помічником. Але, знов таки, все добре в міру! Інтерактивне спілкування потрібно обов’язково поєднувати з реальним. Після 11 років у підлітків починає активно пробуджуватись інтерес до питань дорослого життя, психології статей та всього, що з цим пов’язане. Важливо, щоб відповіді на свої питання підліток знаходив в першу чергу у батьків, а не на сумнівних сайтах. Крім того, у цьому віці в дітей з’являються кумири: співаки, спортсмени та артисти, про яких їм хочеться довідатися все. В цьому випадку Інтернет – кращий помічник та інформатор. Але батькам потрібно бути пильними, адже зірок часто супроводжує скандальна інформація.

Дитина старше 14 років – уже досить доросла людина, яка вважає, що сама краще знає, як їй потрібно поводитися, яку музику слухати, що читати, з ким спілкуватися. Цікавтеся всім тим, чим цікавиться ваша дитина, намагайтеся розібратися в колі його інтересів і спілкуйтеся з ним про них, навіть якщо це «не Ваша тема». Починаючи з цього віку з дитиною можна говорити і про вибір майбутньої професії. А в Інтернеті можна знайти безліч інформації, що допоможе дитині визначитися, а Вам – контролювати, та якщо буде потреба, коректувати вибір дитини, знаходячи більш повну інформацію про переваги й про недоліки різних професій.

Інтернет-ризики для дітей

«Дорослий» контент: еротика, азартні ігри, реклама тютюну та алкоголю.

Незаконний контент: порнографія.

Он-лайн насильство: заклики до асоціальної поведінки, жорстокості, насильства, суїцидальної поведінки, сексуальної експлуатації тощо.

Розголошення приватної інформації, яка може бути використана проти дітей та їхніх родин.

Контент, що може задати фінансових збитків — короткі номери й платні сервіси, що тарифікуються окремо, різного роду лотереї, тощо.

Інтернет-залежність.

Виконання наступних пунктів допоможе захистити вашу дитину під час перебування її в мережі:

1. Виконання трьох основних правил:

a) Приділяйте увагу захисту устаткування та інформації:

Регулярно обновляйте операційну систему.

Використовуйте антивірусну програму.

Застосовуйте брандмауер.

Створюйте резервні копії важливих файлів.

Будьте обережні при завантаженні нових файлів.

b) Захистіть себе в он-лайні

З обережністю розголошуйте особисту інформацію.

Думайте про те, з ким про що розмовляєте.

Пам’ятайте, що в Інтернеті не вся інформація надійна та не всі користувачі відверті.

c) Дотримуйтеся правового поля

Законів потрібно дотримуватися навіть в Інтернеті.

Дотримуйтеся загальноприйнятих норм спілкування.

При роботі в Інтернеті не забувайте піклуватися про інших так само, як про себе

2. Створіть безпечну зону та контролюйте дотримання дитиною меж цієї зони.

Постарайтеся разом з дитиною, знайти корисні, цікаві й безпечні сайти, які вона переважно буде відвідувати надалі. Періодично відвідуйте їх разом. З таких сайтів сформуйте список дозволених сайтів в програмному забезпеченні системи мережної безпеки вашої системи, наприклад — для цього можна застосувати налаштування параметрів оглядача (не забудьте при цьому програмно заборонити доступ до налаштувань з сторони інших користувачів). В цьому випадку якщо дитині необхідно зайти на новий сайт, їй прийдеться попросити вашої допомоги на додавання його адреси в перелік дозволених сайтів, отже ви матимете змогу оцінити безпечність сайту до того, як він стане вільно доступним дитині. Крім того корисно встановити програму – фільтр. За допомогою програм фільтрації можна встановити обмеження веб-сайтів на основі змісту. Це означає, що встановивши й настроївши таку програму, Ви можете заблокувати для дитини доступ до сайтів, які містять матеріали, визначені як небезпечні (порнографія, насильство, суїцид тощо).

ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ

Про прийоми маніпуляцій в мережі

Щоб забезпечити безпеку свої дитини, Вам необхідно знати, якими прийомами злочинці користуються в Інтернеті найчастіше:

Намагаються викликати жалість. Наприклад, розповідають, що їдуть з країни, і не можуть взяти із собою чудове кошеня, тому шукають гідного для нього господаря; пропонують дитині зустрітися й подивитися/забрати нещасну тварину.

Привертають увагу за допомогою незвичайних, яскравих речей, які так подобаються дітям, а потім – пропонують купити/виграти/отримати в подарунок під час особистої зустрічі.

Підвищують самооцінку дітей, розповідаючи про те, які вони чудові й унікальні, але ніхто, за винятком, зрозуміло, злочинця їх не розуміє. Діти дуже люблять, коли їх хвалять і часто готові на все, щоб похвали не припинялись.

Звертаються до дитини від імені знайомих, авторитетних людей. Наприклад, представляються друзями батьків або співробітниками правоохоронних органів та просять надіслати важливу конфіденційну інформацію про себе, родину, оселю.

Про інтернет-залежність

Підтримання здорового балансу між засобами розваг та іншими видами діяльності в житті дітей було завжди проблемою для батьків. Internet зробив це завдання ще більш складним. Можливості, які надає Internet для спілкування та онлайнових ігор, означають, що багато дітей і підлітків втрачають відчуття часу, знаходячись в онлайні.

Ось кілька порад, як можна допомогти вашим дітям встановити здоровий баланс між використанням Internet та іншими видами діяльності.

У розмові з дитиною, в якої є ознаки інтернет-залежності важливо не протиставляти інтернету реальне життя, а показати, як вони можуть доповнювати одне одного! Ваша дитина безмірно захоплена іграми-стрілялками? Чудово, запропонуйте їй стати сильним героєм не тільки на екрані мобільного телефону або монітора, а насправді зайнятися спортом, навчитися прийомам самооборони тощо. Сходіть разом у спортзал, знайдіть підходящу спортивну секцію.

Важливо правильно використати властиву кожній дитині рису – цікавість! Добре знаючи свою дитину, ви обов’язково знайдете в навколишньому світі речі, які її неодмінно зацікавлять.

Розробіть правила використання інтернету. Постарайтеся встановити такі часові обмеження на роботу в інтернеті, щоб у дитини залишався час для інших занять і, головне, для фізичної активності. Комп’ютер краще розміщати не в дитячій кімнаті, а в кімнаті для дорослих. Тоді у вас буде більше можливостей слідкувати за тим, що дитина на ньому робить.

Обов’язково проаналізуйте свою поведінку – чи не занадто багато часу Ви проводите в Інтернеті? Адже діти прагнуть брати приклад зі своїх батьків.

Азартні ігри в Інтернеті

Багато дітей люблять використовувати Web для пошуку розваг, таких як онлайнові ігри. Інколи, коли вони шукають новий ігровий сайт, вони також можуть натрапити на сайт з азартними іграми. В той час, як більшість звичайних ігор є законними для використання дітьми, ігри на віртуальні гроші та азартні ігри на реальні гроші не є законним.

Як розрізнити різні типи сайтів:

— Ігрові сайти, зазвичай пропонують ігри в карти, дошки, слова, аркадні іграшки або головоломки з автоматичним відстеженням та підрахунком балів. Ніяких грошей — ані віртуальних, ані реальних.

— Сайти з іграми на віртуальні гроші можуть включати сценарії, де люди виграють або програють якісь несправжні гроші.

— Сайти з азартними іграми зазвичай передбачають вигравання або програвання справжніх грошей.

Батьки мають вирішити, які типи ігор або ігрових сайтів підходять для їхніх дітей. Проте вам слід пам’ятати, що азартні ігри досить часто можуть привести до важких наслідків. Ось деякі речі, які ви можете зробити:

Знати, які сайти відвідують діти й що вони роблять в онлайні.

Встановити чіткі правила стосовно того, в які онлайнові ігри можуть гратися ваші діти і те, що комп’ютери з Internet-доступом вони мають тримати у відкритій зоні, а не в їхній власній кімнаті.

Нагадати дітям про те, що азартні ігри в Інтернеті — не є добре. (Законодавство багатьох країн навіть забороняє дітям грати в азартні ігри).

Допоможіть вашим дітям зрозуміти, що являють собою азартні ігри. Оператори онлайнових ігор займаються цим бізнесом для отримання вигоди. І вони заробляють більше грошей, ніж виплачують.

Прослідкуйте, щоб ваші діти завжди питали дозволу, перш ніж вони скористаються вашою кредитною карткою в онлайні. Азартні ігри в онлайні зазвичай потребують використання кредитної картки.

Поясніть, що азартні ігри в онлайні викликають залежність. Люди можуть годинами гратися в такі ігри без відриву. Азартні ігри в ізольованому середовищі з використанням кредитної картки можуть призвести до ігрової залежності.

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

Встановлення певного мінімального віку кримінальної відповідальності пов’язане з фізіологічним процесом поступового формування здатностей особи після досягнення певного віку усвідомлювати свої дії та керувати ними й розуміти небезпечність вчинюваних дій.

Згідно зі ст. 22 Кримінального Кодексу України (надалі — ККУ), відповідальність за деякі злочини настає з 14 років. Тому перелік злочинів, за які можлива кримінальна відповідальність, обумовлений головним чином не їхньою тяжкістю (як це помилково вважають), а саме можливістю усвідомлювати суспільно небезпечний характер відповідних дій навіть у 14-річному віці.

Вчинення злочину неповнолітніми розглядається як пом’якшуюча обставина.

Основними видами покарань неповнолітніх є:

— штраф;

— громадські роботи;

— виправні роботи;

— арешт;

— позбавлення волі на певний строк

У всіх випадках покарання у виді позбавлення волі неповнолітньому не може бути призначено більш ніж 15 років, у тому числі і призначення покарання за сукупністю злочинів чи сукупністю вироків.

Кримінальна відповідальність неповнолітніх настає з 16 років.

Враховуючи, що кримінальна відповідальність неповнолітніх за своєю формою та змістом досить специфічна, ст. 104 ККУ передбачає умови та порядок звільнення неповнолітньої особи від відбування покарання з випробуванням. Ця стаття може бути застосована до неповнолітнього лише в разі його засудження до позбавлення волі.

Якщо неповнолітній не вчинить нового злочину, то після закінчення іспитового строку, засудження скасовується і він визнається несудимим. У разі вчинення нового злочину під час іспитового строку, суд призначає засудженому покарання за новий злочин і повністю або частково приєднує покарання, призначене за попередній злочин.

Формою реалізації кримінальної відповідальності, яка не пов’язана із застосуванням кримінального покарання, є застосування примусових заходів виховного характеру.

Ст. 105 ККУ містить вичерпний перелік примусових заходів виховного характеру, що можуть застосовуватися до неповнолітніх:

— застереження;

— обмеження дозвілля й встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

— передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічного колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання. Неповнолітній може бути переданий під нагляд педагогічному колективу навчального закладу тільки за місцем навчання, трудовому колективу

— за місцем роботи за умови, що цей колектив спроможний здійснювати належний контроль за поведінкою неповнолітнього та позитивно впливати на його виховання;

— покладення на неповнолітнього, який досяг 15-річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків;

— направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує 3-х років.

Умови перебування неповнолітніх у цих установах і порядок їх залишення визначаються законом.

Як правило, примусові заходи виховного характеру застосовуються до осіб, які вперше вчинили злочин, що не становить великої суспільної небезпеки. Направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків означає поміщення його в спеціальну школу або професійно-технічне училище. Це найбільш суворий примусовий захід виховного характеру. При вирішенні цього питання суд враховує, зокрема, що неповнолітній важко піддається вихованню, вийшов із-під батьківського впливу чи впливу педагогічного або трудового колективу, підпав під негативний вплив інших осіб тощо.

До спеціальної школи направляються неповнолітні правопорушники віком від 11 до 14 років, а до спеціальних училищ — від 14 і до досягнення правопорушником 18-річного віку. Не підлягають направленню і прийому до спеціального училища неповнолітні, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі.

До неповнолітнього може бути застосовано декілька примусових заходів виховного характеру

ПРАВА Й ОБОВ’ЯЗКИ ПІДЛІТКІВ У КОНТАКТАХ ІЗ ОРГАНАМИ

ПРАВОПОРЯДКУ

Поради щодо уникнення неприємностей з боку закону:

1. Не ходи по вулицях один в пізній час без дорослих, не шукай пригод у небезпечних місцях (на будівельних майданчиках, пустирях, у лісосмугах).

2. Не відчиняй двері квартири стороннім людям

3. Не спілкуйся з підозрілими особами, відмовляйся від їхніх доручень щось кудись віднести або передати на словах.

4. Не наближайся до п’яних та до людей, які поводять себе неадекватно, бо вони можуть бути здатними до непередбачених дій.

5. Не вживай речовин сумнівного або токсичного (клей, ацетон тощо) походження. Пам’ятай, що правопорушення, скоєне в стадії алкогольного чи наркотичного сп’яніння, обтяжує вину.

6. Не носи з собою предмети (ніж, кийок тощо), наявність яких може викликати підозру.

7. Не будь надто впевненим у своїй силі, у сумнівній ситуації краще звернися за допомогою до дорослих.

Як треба себе поводити, якщо тебе затримали працівники міліції:

1. Не тікай та не чини опір працівникам міліції.

2. У якій би ролі ти не потрапив до міліції (свідка, потерпілого, правопорушника), твої права повинні відстоювати твої законні представники, насамперед батьки чи особи, що їх замінюють.

3. Будь чемним із працівниками міліції, не намагайся їх залякувати своїми «впливовими» знайомствами.

4. Знай свої права. Вимагай від працівників міліції пояснення причин твого затримання та обов’язкового роз’яснення твоїх прав.

5. Не бреши, якщо не хочеш говорити правду. Краще мовчи — ти маєш на це право.

6. Обов’язково повідомляй працівникам міліції своє прізвище, ім’я, по батькові, дату народження та домашню адресу. Якщо ти приховуєш ці відомості і твої батьки через це не будуть знайдені, тебе можуть помістити до дитячого приймальника-розподільника на ЗО діб, а це на користь тобі не піде.

Триваліше затримання (арешт) можливе тільки з санкції (дозволу) прокурора.

Наприклад, коли неповнолітнього затримано на місці злочину.

Якщо сталося так, що тебе затримали працівники міліції, запам’ятай:

1. Працівники міліції мають право затримати підозрілого неповнолітнього тільки на 3 години для з’ясування його особи.

2. При складанні протоколу про затримання краще бути ввічливим, давати правдиву інформацію про себе (прізвище, ім’я, свій вік та адресу). Це дозволить швидше знайти твоїх батьків, які є твоїми законними представниками.

3. Дуже важливо, щоб протокол затримання був оформлений правильно. Тому перед тим, як підписати протокол, уважно прочитай його, бажано запам’ятати його зміст, а також дату та час твого затримання.

4. Про свої потреби та права бажано вести розмову зі співробітником кримінальної міліції у справах неповнолітніх.

5. Тобі зобов’язані, у разі необхідності, надати медичну допомогу, ти маєш право зателефонувати батькам.

6. Тебе не мають права тримати в камері попереднього слідства разом із дорослими.

7. Міліція не має права допитувати тебе без присутності твоїх батьків, адвоката, педагога, які є твоїми законними представниками. Затримувати тебе мають право не більше ніж на 8 годин після з’ясування твоєї особи.

8. У разі скоєння тобою правопорушення, через 72 години тобі має бути пред’явлено звинувачення. Але не забувай, що за постановою прокурора тебе можуть помістити і до слідчого ізолятору.

9. У слідчому ізоляторі неповнолітні мають перебувати окремо від дорослих

Якщо тобі довелося побувати в міліції в будь-якій ролі (свідка, потерпілого або правопорушника), головне для тебе — зробити правильні висновки. Такі випадки не додадуть тобі ні авторитету, ні слави.

Більш детальну інформацію про свої права ти можеш отримати в службі у справах неповнолітніх та центрі соціальних служб для молоді за місцем проживання.

Конвенція ООН про права дитини

Короткий виклад Конвенції допоможе вам, друзі, краще зрозуміти зміст і значення прав дитини, визнаний майже всіма країнами світу.

ст. 2 Всі діти є рівними у своїх правах

Всі діти, незалежно від походження, кольору шкіри, національності, статі, мови є рівними у своїх правах.

ст. 3. Всі діти мають право на любов та піклування.

Дитина має право на піклування батьків, родичів, громади та держави. Інтереси дітей є першочерговими.

ст. 6. Невід’ємне право дитини на життя.

Життя кожної дитини є найціннішим не тільки для батьків. Кожна країна має забезпечувати виживання та здоровий розвиток дітей — своїх маленьких громадян.

ст.12-13. Всі діти мають право на власну думку.

Кожна дитина може вільно висловлювати власну думку та погляди, при чому, цим поглядам повинна приділятись увага при вирішенні будь-яких питань, що торкаються даної дитини.

ст. 15. Діти мають право на об’єднання.

Дитина має право зустрічатись з іншими людьми, вступати до асоціацій, об’єднань, або ж створювати їх.

ст. 16. Всі діти мають право на особисте життя.

Діти мають право на захист від втручання до їх особистого та сімейного життя. Не можна втручатись у листування дітей, порушувати їх честь та гідність.

ст.17. Всі діти мають право на інформацію.

Держава забезпечує доступ дітей до всебічної інформації. Заохочується розповсюдження засобами масової інформації матеріалів, що стосуються соціальних, культурних питань розвитку дитини. Держава також запобігає розповсюдженню та впливу шкідливої для дитини інформації.

ст. 28,29. Всі діти мають право на освіту.

Дитина має право на освіту, і обов’язок держави — забезпечити доступну для кожної дитини безкоштовну обов’язкову початкову освіту та заохотити її до отримання середньої освіти.

ст. 29. Всі діти мають право на розвиток талантів.

В кожній дитині закладений певний дар. Завдання держави полягає в тому, щоб не лише вчасно помітити талановитих дітей, а й сприяти розвитку їх талантів та обдарувань.

ст.30. Всі діти мають право на національну самобутність.

У кожного народу є своя мова, свої традиції, релігія, обряди. Діти мають право користуватися своєю національною культурою, рідною мовою та сповідувати свою релігію.

ст. 31. Всі діти мають право на відпочинок.

Діти мають право на відпочинок, дозвілля та участь у культурному та творчому житті

ст. 45, 22. Всі діти мають право на міжнародну допомогу.

Діти, які з вини дорослих політиків чи через стихійне лихо (землетрус, повінь, радіоактивне ураження) стали біженцями, мають право на отримання міжнародної гуманітарної допомоги, яку надають міжнародні, урядові організації, а також прості люди, яким не байдужа доля дітей, постраждалих від стихійного лиха чи воєн.

ДИТИНА МАЄ ПРАВО:

Право на життя. Право на ім’я.

Право на громадянство.

Право на відсутність дискримінації.

Право на свободу совісті і релігійних переконань.

Право на життя з батьками.

Право на працю.

Право на відпочинок.

Право на захист життя та здоров’я.

Право на освіту.

Право на відсутність рабства.

Право на житло.

Право на свободу слова.

Право на отримання інформації.

Право користування досягненнями культури.

Право створювати сім’ю.

Право участі у науково-технічній та художній творчості.

Народившись, дитина отримує право на громадянство, має право жити і виховуватися у сім’ї, знати своїх батьків, отримувати від них захист своїх прав і законних інтересів. На ім’я дитини може бути відкрито рахунок у банку.

Півторарічний громадянин має право відвідувати ясла.

Трьохрічний громадянин має право відвідувати дитячий садок.

Шестирічний громадянин має право:

— відвідувати школу;

— самостійно заключати дрібні побутові угоди

Десятирічний громадянин:

— дає згоду на зміну свого імені та прізвища;

— дає згоду на своє всиновлення або передачу в прийомну родину, або відновлення батьківських прав своїх батьків;

— висловлює свою думку про те, з ким із його батьків, після розірвання шлюбу,він хотів би жити;

— має право бути заслуханим у ході будь-якого судового або адміністративного розгляду;

— може вступати в дитячі суспільні об’єднання.

Чотирнадцятирічний громадянин:

— може вибирати місце проживання (за згодою батьків);

— має право за згодою батьків укладати будь-які угоди;

— має право самостійно розпоряджатися своїм доходом, зарплатою, стипендією;

— здійснювати свої авторські права, як результат своєї інтелектуальної діяльності;

— може отримати дозвіл взяти шлюб у вигляді виключення, якщо склалися особливі обставини (при цьому наступає повна дієздатність);

— допускається вступ на работу з дозволу батьків (на легку працю не більше 4 годин у день);

— має право вимагати відміни усиновлення;

— може навчатися водінню мотоцикла;

— має право управляти велосипедом під час руху дорогами;

— несе карну відповідальність за деякі злочини;

— несе майнову відповідальність по укладених угодах, а також за заподіяну майнову шкоду;

— може бути виключений зі школи за порушення.

П’ятнадцятирічний громадянин має право вступу на роботу (24 годинний робочий тиждень).

Шістнадцятирічний громадянин має право:

— отримати паспорт;

— взяти шлюб при наявності поважних причин;

— управляти мопедом при їзді по дорогах;

— навчатися водінню автомобіля на дорогах в присутності інструктора;

— заключати трудовий договір (контракт), робочий тиждень не повинен перебільшувати 36 годин;

— підлягає адміністративній та карній відповідальності за правопорушення.

Сімнадцятирічний громадянин підлягає початковому ставленню на військовий облік (видається приписне свідоцтво).

У 18 років настає повна дієздатність громадянина. Отримує всі права та накладає на себе будь-які обов’язки.

ПРАВИЛА ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Не можна не відзначити все зростаючий останнім часом інтерес до здорового способу життя. Рано чи пізно починаєш замислюватися, що спосіб життя, який зараз ведеш, не кращим чином позначається на здоров’ї. І добре, якщо це станеться рано …

Найчастіше людина починає замислюватися про свій спосіб життя і здоров’я, коли наздоганяє якась проблема, з’являється хвороба чи нездужання. Турбота про своє здоров’я не має бути проблемою, турбота про своє здоров’я повинна бути образом життя. Здоровим способом життя.

Пропоную Вашій увазі 7 найважливіших правил здорового способу життя.

Здоровий спосіб життя: правило № 1

Найважливіше при здоровому способі життя — це харчування. Правильне харчування! Більше фруктів і овочів, продуктів, наповнених корисними для нашого організму речовинами. Ніяких гамбургерів, коли, чіпсів та іншої гидоти. Як говорив сам товариш Гіппократ, їжа повинна бути нашим ліками, а не ліки їжею. В ідеалі, звичайно, потрібно відмовитися від шкідливої їжі назавжди, але … Але як відмовитися від улюбленої їжі, навіть не найкориснішою, але коханої? Це як будь-яка шкідлива звичка, розумієш, що шкідливо, але відмовитися не можеш. Іноді можна побалувати свій шлунок, але без фанатизму.

Здоровий спосіб життя: правило № 2

Активність, активність і ще раз активність! Будьте активними, життєрадісними і відкритими до світу. В умовах постійної зайнятості важко знайти час на походи в спортзал, заняття спортом … А даремно! І все-таки, навіть якщо на спорт часу немає, то піші прогулянки на свіжому повітрі, ранкову пробіжку, зарядки вранці ніхто не відміняв. Ходіть більше пішки, гуляйте у парках та лісах, будьте рухливими. Від серцево-судинних та інших серйозних захворювань потрібно йти або навіть тікати. У прямому сенсі слова. Рухайтеся назустріч міцному здоров’ю і довголіттю!

Здоровий спосіб життя: правило № 3

Здоровий спосіб життя жодним чином не сумісний з шкідливими звичками: куріння, вживання алкоголю і тим більше наркоманія. І якщо алкоголь по святах при здоровому способі життя ще можна зрозуміти, то куріння і наркоманія скасовуються повністю.

Здоровий спосіб життя: правило № 4

Основа здорового способу життя — правильний розпорядок дня. Правильне харчування, фізична активність і відсутність шкідливих звичок при здоровому способі життя — це вже багато чого, але ще не все. При здоровому способі життя обов’язково повинен бути правильний розпорядок дня. Що значить правильний розпорядок дня? Це, перш за все, 8-ми годинний здоровий сон. Потрібно привчити свій організм лягає і прокидатися в один і той же час, не залежно від того, який день тижня: будній чи вихідний. В ідеалі, звичайно, прокидатися треба без будильника — це означає, що виспалися. Чому важливо висипатися? Хоча б, тому що існує прямий зв’язок між недосипанням і появою надмірної ваги.

Здоровий спосіб життя: правило № 5

Одне з найважливіших правил здорового способу життя — це позитивний настрій! Не зациклюйтеся на невдачах і промахи. Не вийшло встояти перед тортиком або тістечком, ну і Бог з ним! Не варто через це засмучуватися! І навіть, якщо постійні тренування і дієти не допомагають скинути зайву вагу, це не привід для відчаю! Значить, дієта не та — варто спробувати іншу!

Здоровий спосіб життя: правило № 6

Здоровий спосіб життя — це так само дбайливе ставлення до себе! Себе треба любити, про себе потрібно піклуватися. Наприклад, під час занять у спортзалі, потрібно думати не про те, щоб швидше піти і рахувати хвилини, а займатися із задоволенням, з думками про те, що кожну вправу підтягує ваші м’язи …. Кожна вправа наближає Вас до ідеалу! Навряд чи вийде схуднути, якщо постійно лаяти себе: «Я товста!», «Я нічого не можу!». Треба говорити собі: «Я сильна, я впораюся!», «У мене все вийде.».

Здоровий спосіб життя: правило № 7

Вести здоровий спосіб життя легше не поодинці, а в компанії. В ідеалі, звичайно, потрібно, щоб усі навколо дотримувалися такої ж життєвої позиції — разом веселіше і є дух суперництва, наприклад, в позбавленні від зайвої ваги. Уявіть, що всі навколо ведуть здоровий спосіб життя, все в прекрасному настрої, бажають один одному тільки добра. З ранку всі домочадці не за ванну лаються, а бажають один одному чудесного дня. Ех, не життя, а казка! Турбота про своє здоров’я не має бути проблемою, це має бути способом життя! Здоровим способом життя. Краще вже бігати на свіжому повітрі, ніж по лікарях!

Інформація для педагогів.pdf

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

БАТЬКАМ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПО УТРИМАННЮ, ВИХОВАННЮ ТА НАВЧАННЮ НЕПОВНОЛІТНІХ

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Ст. 51. Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття.

Ст. 52. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за законом.

Ст. 53. Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою.

Ст. 68. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Ст. 141. Мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою…Захист прав та інтересів неповнолітніх дітей лежить на їх батьках…

Ст. 150. Батьки мають право і зобов’язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їхздоров’я,фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці.Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Ст. 155. Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.При неналежному виконанні батьками (одним з них) батьківських обов’язків або призловживанні батьківськими правами діти вправі звернутися за захистом своїх прав таінтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади або безпосередньодо суду (якщо вона досягла 14 років).

Ст. 164. Батьки або один з них можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що він (вона): не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються відвиконання своїх обов’язків по вихованнюдитини, жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами;вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування табродяжництва; засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини. Позбавлення батьківських прав провадиться тільки в судовому порядку.

Ст. 166. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язків по утриманню дитини.

Ст. 170. Суд може прийняти рішення про відібрання дитини від батьків і передачу її на опікування органів опіки і піклування незалежно від позбавлення від батьківських прав,якщо, залишення дитини в осіб, у яких вона перебуває, небезпечне для неї. У виняткових випадках при безпосередній загрозі життю або здоров’ю дитини, орган опіки і піклування

вправі прийняти рішення про негайне відібрання дитини у батьків або інших осіб, навихованні яких вона фактично перебуває.

ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ОСВІТУ

1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання,навчання і розвиток дитини.

3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:

— Постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умовидля розвитку їх природних здібностей;

— Поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя,шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народнихтрадицій та звичаїв;

— Сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати повноціннудомашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;

— Виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Ст. 180. За доведення неповнолітнього до стану сп’яніння (шляхом особистого прикладуабо психічного чи фізичного спонукання до вживання спиртних напоїв).

Ст.184.4.1. Систематичне ухилення від виконання обов’язків щодо забезпеченнянеобхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Ст. 184.4.3. За вчинення неповнолітнім у віці від 14 до 16 років правопорушення, якепередбачає відповідальність згідно з Кодексом про Адміністративні правопорушення.

Ст. 184.4.4. До неповнолітніх, які не досягай 14-16 років і відповідно до ст.. 122 Кримінального кодексу не є суб’єктами злочину і не можуть нести кримінальноївідповідальності, застосовуються примусові заходи виховного характеру, які передбаченіст.. 23 Кримінального кодексу, а батьки несуть адміністративну відповідальність.

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Ст. 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.

Злісне невиконання батькамиобов’язків по догляду за дитиною…що спричинило тяжкінаслідки — карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленнямволі на той самий строк.

Ст. 167. Зловживання опікунськими правами

Використання опіки чи піклування з корисливою метою на шкоду підопічному – караєтьсяштрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправнимироботами на строк до двох років.

Ст. 303. Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцієюч.З. Діївчинені щодо неповнолітнього або організованою групою, караютьсяпозбавленням волі від трьох до п’яти років.

Ст. 304. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність

Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом,азартними іграми — карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленнямволі на той самий строк.

ПРАВОВІДНОСИНИ МІЖ БАТЬКАМИ ТА ДІТЬМИ.

ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ ТА ДІТЕЙ.

ОКРЕМІ ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ

1. Право та обов’язок батьків забрати дитину з родильного дому або іншого закладу охорони здоров’я.

2.2. Обов’язок батьків зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

2.3. Право дитини на ім’я, прізвище та по-батькові

2.4. Право дитини на вираження своєї думки.

Одним з особистих немайнових прав дитини, як підкреслює М.В. Антокольська, „є право дитини вільно виражати свою думку ”. Положення ст.171 СК відповідає частині 5 ст.51 Конституції, яка передбачає охорону державою сім’ї, дитинства, материнства, батьківства, а також частинами 7і 8 ст.7 СК. Необхідно відмітити, що права дитини на врахування його думки з питань, що стосуються його особисто, а також з питань, що стосуються його сім ї, має не тільки сімейно-правовий, а й публічно-правовий характер. Необхідно також підкреслити, що „думка дитини, що стосується його прав, не має вирішального значення для вирішення всіх суперечок, що стосуються його життя”, як зазначає Червоний Ю.С. Згідно частини 3 ст.171 СК суд має право постановити рішення проти волі дитини, якщо його вимагають і інтереси дитини. ”. Це право дитини закріплено в загальній формі в ст.12 Конвенції про права дитини та в ст.171 СК. Ст.171 СК встановлює, що „дитина має право бути вислуханою з питань, що стосуються її особисто, а також з питань сім’ї. Дитина, яка може висловити свою думку, повинна бути вислуханою при вирішенні між батьками, іншими особами суперечок про виховання, місце проживання, в тому числі суперечок про позбавлення батьківських прав, відновлення в батьківських правах, а також суперечок про управління майном

2.5.Право та обов’язок батьків на виховання дітей.

Найважливішим серед батьківських прав та обов’язків є право та обов’язок батьків на виховання дітей. Виконання цього права є одночасно обов’язком. Як зазначає Антокольська, „виховання являє собою тривалий процес впливу на дітей. Цей процес передбачає як виконання батьками цільових дій для досягнення певного результату, так і нецільовий вплив на дитину, який відбувається постійно в процесі спілкування батьків та дітей, та впливу, який чинить на дитину поведінка та приклад батьків”.

У ст. 150 СК визначено коло обов’язків батьків з виховання дітей. „Батьки зобов’язані виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім ї, свого народу, своєї Вітчизни, піклуватися про здоров’я, фізичний, духовний та інтелектуальний розвиток дитини, забезпечити отримання дитиною повної середньої освіти, підготовці до самостійного життя”. Яким чином виконуються ці обов’язки, вирішують самі батьки.

Виховання – це процес, що передбачає не тільки вчинення певних дій батьками, але й відповідну реакцію збоку дітей. Відповідно до цього, праву батьків з виховання дитини передує право та обов’язок дитини отримувати гідне виховання.

Як вже було зазначено, батьки самі обирають принципи та форми виховання своїх дітей. Разом з цим право батьків, як і багато інших прав, має свої межі. Тому, як вказано у частині 3 ст.151 СК, „батьки можуть вибирати форми та методи виховання, окрім таких, що суперечать закону, моральним засадам суспільства”. Частина7 ст.150 СК забороняє фізичне покарання дитини батьками, а також використання ними інших методів та видів покарання, що принижують особисту гідність дитини.

Але необхідно відмітити, що формулювання частини 7 ст.150 СК є не зовсім точною. Гідність людини – це суб’єктивна категорія. Тому одне і те саме покарання , що застосовується до різних дітей може принижувати або не принижувати їх гідність.

Право та обов’язок батьків та дітей на виховання носить взаємний характер, тобто у батьків та дітей є одночасно і права, і обов’язки по вихованню дітей. Як підкреслено у літературі, праву батьків на виховання дітей відповідає обов’язок дітей не чинити батькам перешкод при виконанні цього права в інтересах самих дітей. При цьому необхідно враховувати, що виконання цього обов’язку не завжди може бути скинене на самих дітей, а забезпечуватися, насамперед, батьками, а також закладами та особами, покликаними створити необхідні умови для нормального психофізичного та духовного розвитку дитини. Праву батьків, як підкреслює Антокольська, протистоїть обов’язок дітей «терпіти виховання». Батьки, як було зазначено, вправі застосовувати деякі міри примусу до своїх дітей для того, щоб добитися від них бажаної поведінки. При цьому необхідно, щоб поведінка батьків відповідала інтересам дитини (частина 2 ст.155 СК). Сімейному вихованню дитини надається явна перевага, бо жодні інші форми суспільного виховання не можуть порівнятися з ним. Право та обов’язок батьків на особисте виховання дитини – це заснована на законі міра можливої та гідної поведінки батьків у відношеннях з дітьми.

2.6. Право та обов’язок батьків на представництво та захист прав та інтересів своїх дітей

Одним з особистих немайнових прав та обов’язків батьків є також право та обов’язок батьків на представництво та захист прав та інтересів своїх дітей. Як було підкреслено, особисті правовідносини між батьками та дітьми мають строковий характер. З досягненням дітьми повноліття або з набуттям дітьми повної цивільної та сімейної дієздатності вони, як правило, зупиняються.

Необхідно розрізняти виконання батьками прав та обов’язків на представництво та захист прав та інтересів своїх дітей в галузі цивільного матеріального права та в галузі цивільного процесуального права. В галузі матеріального права, як було показано, батьки є законними представниками тільки свої малолітніх дітей. В галузі ж цивільного процесуального права батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Як і будь-які інші права, батьківські права мають свої межі та мету виконання. При здійсненні батьківських прав та виконанні обов’язків, у тому числі й права на представництво та захист прав та інтересів дітей, батьки повинні виходити з меж та мети здійснення прав та виконання обов’язків, передбачених ст.155 СК, а також з загальних принципів регулювання сімейних відносин, у тому числі, з правил чч.7 і 8 ст.7 СК.

Частина 1 ст.155 СК встановлює загальні положення відносно здійснення батьківських прав та виконання обов’язків, згідно з якими „батьки повинні поважати права дитини та його людську гідність”. Іншими словами, батьки повинні відноситися до дитини як до рівноправного члену суспільства, як до самостійної особистості, повинні не порушувати його права та інтереси, що охороняються законом.

Частина друга ст.155 СК встановлює допустимі межі здійснення прав та обов’язків батьків. Здійснення батьківських прав не повинне суперечити інтересам дитини. Аналогічні норми містяться і в міжнародному законодавстві. „Під інтересами дитини, як підкреслює В.А.Рясенцев, необхідно розуміти збереження його здоров’я, нормального психічного та фізичного розвитку, виховання в ньому якостей, необхідних суспільству”. Визначення інтересів дитини охоплює також необхідні матеріальні, побутові умови життя дитини. Визнання існування інтересів дитини не обов’язково припускає осмислення ним своїх потреб. Це залежить від віку дитини. Хоча не можна не враховувати при встановленні поняття «інтерес дитини» і суб’єктивний момент: мається на увазі прихильність дитини до одного з батьків, або до іншого члена родини.

Слід також зазначити, що поряд з інтересами дитини, інтереси батьків також мають право на захист. Вони не можуть просто ігноруватися або приноситися в жертву інтересам дітей. Це, насамперед, не гуманно по відношенню до батьків та недоцільно з виховної точки зору, оскільки може негативно відобразитися на дитині, сприяючи розвитку його егоїзму. Саме тому діюче законодавство зорієнтоване на знаходження балансу між інтересами батьків та інтересами дитини. І тільки у тому разі, коли протиріччя між ними настільки серйозне, що пошуки компромісу опиняються безрезультатними, перевага віддається інтересам дитини.

КІЛЬКА ПОРАД БАТЬКАМ ІЗ ФОРМУВАННЯ В ДІТЕЙ АДЕКВАТНОЇ САМООЦІНКИ

Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.

Не перехвалюйте дитини, але ї не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.

Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще її.

Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини,підкреслітьдостоїнстваіншого і покажіть, що ваша дитинатакожможедосягтицього.

Показуйтесвоїм прикладом адекватністьставлення до успіхів і невдач. Оцінюйтеу голос своїможливості й результатисправи.

Не порівнюйтедитини з іншимидітьми. Порівнюйтеїїіз самою собою (тією, якою вона буллавчорачи, можливо, буде завтра).